На початку XIX століття німецький лікар Еміль Крепелін писав, що наслідки алкоголізму не настільки страшні, оскільки половина людства – жінки – майже не причетні до алкоголю.

В останні десятиріччя поширеність алкоголізму серед жінок значно зросла. Багато вчених схильні бачити витоки цього явища у соціальних процесах, які відбуваються останнім часом і вже встигли докорінно змінити суспільне становище жінки.

Жінки отримали право брати участь у всіх сферах людської діяльності і активно почали користуватись ним. Це зробило їх економічно більш незалежними та самостійними у прийнятті рішень. Але поряд з чисельними позитивними наслідками емансипації з’явились і негативні. Багато жінок виявились не готовими самостійно справлятись з такими проблемами урбаністичного суспільства, як відчуття самотності, неповноцінності, постійно зростаючий темп життя, стреси. Це, а також, соціальна невлаштованість, економічні та особисті проблеми, сприяє неухильному зростанню частки жіночого алкоголізму в загальній структурі захворюваності населення. Алкоголiзм у жiнок має свої особливостi, що вiдрiзняють його вiд алкоголiзму у чоловiкiв. Це обумовлено особливостями фізіології представниць слабкої статі.

Серед факторів:

  • Жінки спиваються швидше. Жінці достатньо в середньому трьох років для розвитку залежності, у чоловіка ж хвороба може розвиватися десятиліттями. Пов`язано це з особливостями будови жіночого організму. Менший вміст води в організмі і менша маса тіла призводять до того, що за інших рівних умов в крові виникає вища концентрація алкоголю. Крім того, позначаються і циклічні коливання гормонального фону – під час передменструального синдрому, коли багато жінок відчувають напруженість, дратвливість, тривогу, алкоголь краще всмоктується зі шлунку, що призводить до більшої інтоксикації саме в кінці менструального циклу.
  • Резистентність до терапії. Характерною особливістю жіночого алкоголізму є стійка анозогнозія (не визнання факту хвороби). До того ж психiчна деградацiя настає досить швидко: знижується пам’ять, критика до свого захворювання. У зв’язку з тяжкiстю патологiчного процесу i запiзнiлими спробами лiкуватися терапiя часто буває безуспiшною. В стацiонар вони потрапляють зазвичай пiд протекцiєю рiдних та друзiв, самi при цьому не виявляючи бажання лiкуватися. Терапія алкоголізму має ефект тільки тоді, коли є воля і прагнення до одужання.
  • Жіночий алкоголізм загрожує розвитком психічних розладів. Серед жінок-алкоголіків широко поширені афективні розлади (маніакальні епізоди з ейфорією і піднесеним настроєм чергуються з важкими депресіями). Нерідкі суїцидальні спроби.
  • Жіночий алкоголізм небезпечний швидким руйнуванням печінки. У жінок гепатоцити (клітини печінки) більш сприйнятливі до алкоголю. Як підсумок – токсичний гепатит, цироз і ймовірний летальний результат.
  • Віддалений наслідок жіночого алкоголізму – вплив на майбутнє потомство. Навіть після закінчення прийому алкоголю протягом 3-5 років зберігається ризик народження дитини з вадами розвитку.
    Такі головні відмінності жіночого алкоголізму. Наскільки можна судити, у представниць слабкої статі хвороба протікає куди більш злоякісно і викликає масу важких ускладнень.

Лікар-нарколог Олег Тімонович

Особливості перебігу алкоголізму у жінок