Загальновідомо, що виснаження є підгрунтям для формування самих різних хвороб та загострення тих, що вже є.

При чому виснаження фізичне та емоційне завжди поруч, і навіть не існують окремо. Виснажуючись, ми робимо себе хворими, при чому, власноруч.
Прописна істина про те, що кожна людина, в першу чергу має подбати про себе, в нашому суспільстві приживається важко. Жертовність зберігає свою зовнішню привабливість. Докладання зусиль заради когось або, навіть, чогось звеличує і виправдовує мою погану форму. Найчастіше на роль того, хто потребує жертв, призначають дітей, але буває по різному. За звеличенням не видно, що виснажена людина не досягне мети, і не виконає свій обов’язок якісно. Можливо це тільки за умови підтримки своєї хорошої форми. Фізичний та психоемоційний стан залежить від відпочинку. Системного та регулярного. Щоденного, щотижневого і щорічного. Якщо свідомо та відповідально приділити увагу кожному з цих видів відновлення, якість життя у всіх сферах зросте.

Чому ж ми так часто нехтуємо відпочинком? Зупинюсь тільки на тих причинах, що характерні для нас усіх. В різній мірі та в різних варіаціях ми всі є заручниками базових іллюзій, які керують нашим життям з однієї простої причини – ми їх не усвідомлюємо.

Першою з них є іллюзія всемогутності. Її найпоширенішим проявом у жінок є прагнення всюди встигнути і всюди впоратись бездоганно. Зберігати режим активності з 6-00 до 23-00 з голівудською посмішкою, яка з часом перетворюється на оскал загнаного звіра. І букет хвороб, звичайно, поруч.
Чоловікам подобається відкинути саму ідею необхідності відпочинку для себе. В кардіологічному, неврологічному, наркологічному відділеннях часто звучить одна й та сама історія – я без відпустки 3-5-7 років. Інфаркти, інсульти, алкоголізм. Організм все одно візьме своє, він зупинить нас в той, чи інший спосіб. Якщо ми самі не хочемо визнавати свої природні потреби. Плата за образ супермена чи супервумен може виявитись високою.
Наступна іллюзія- безсмертя. Вона дозволяє нам все відкладати на потім. Колись. Ще не час. У відповідності з нею, все трапляється з кимось іншим. Тому хвороби можна не профілактувати, можна хронічно недосипати, вживати алкоголь та курити, неякісно харчуватись. Звичайно, люди від цього хворіють. Інші.

Доля будь-якої іллюзії – розбитись при зустрічі з реальністю.

Залишилась іллюзія справедливості світу. В контексті відпочинку вона проявляється у підсвідомому переконанні, що за віддану та наполегливу працю, рано чи пізно, тебе знайде винагорода, тебе оцінять та визнають. Але правда в тому, що якщо людина сама себе не цінує – інші ставляться до неї відповідно. І в результаті відчуття розчарування, образи, спустошеності заповнюють внутрішній простір. За ними приходять хвороби. А справедливість залишається лише людською вигадкою, для пояснення того, що конче необхідно пояснити. Бо важко просто приймати світ таким, як є.
Медицина стверджує, що профілактика дешевша за лікування. Відпочинок – перший пункт профілактики.Але для того, щоб результат відповідав прогнозу, треба визначитись із суттю самого поняття «відпочинок». Бо підміна понять – наше все. Відпочинком є те, відновлює ресурси нашого організму. Тож вживання алкоголю чи куріння – відпочинком не є, бо знесилює. Відновлює достатній сон, здорове харчування, прогулянки на свіжому повітрі, позитивне спілкування, нові враження. І все це знаходиться в зоні особистої відповідальності за своє здоров’я та своє життя.

Тетяна Ємельяненко, психолог
2019

Організація відпочинку – запорука збереження здоров’я