28 липня у багатьох країнах світу щорічно проводиться Всесвітній день боротьби з гепатитом (World Hepatitis Day). Датою для його заснування став день народження американського лікаря Баруха Самюеля Блумберга, лауреата Нобелівської премії, який відкрив вірус гепатиту B.

Перший подібний День був проведений в 2008 році за ініціативою Міжнародного альянсу по боротьбі з гепатитом. У 2011 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) внесла цю дату в свій календар, таким чином Всесвітній день боротьби з гепатитом отримав офіційний статус.

Вірусні гепатити B і C є серйозною проблемою для охорони здоров’я, що стосується понад 325 мільйонів чоловік у всьому світі. Вони є базовою причиною раку печінки, від якого щорічно вмирає 1,34 мільйона чоловік.

Гепатити B і C – хронічні інфекції, які можуть протікати безсимптомно протягом довгого часу, іноді декількох років або навіть десятиліть. Як мінімум 60% випадків раку печінки пов’язані з пізнім діагностуванням та лікуванням вірусів гепатиту В і С.

Вірусні гепатити В і С часто зустрічаються у поєднанні з ВІЛ-інфекцією, бо мають спільні шляхи передачі. Це:

  • переливання інфікованої крові або її компонентів;
  • вживання наркотиків ін’єкційно;
  • інвазивні медичні та немедичні маніпуляції із використанням забрудненого інструментарію (хірургічні втручання, стоматологічні процедури, гемодіаліз, татуювання, пірсинг, манікюр тощо), (стосується більше вірусних гепатитів В і С);
  • вертикальне передавання від матері до дитини (стосується більше вірусного гепатиту В та ВІЛ);
  • побутовим шляхом (унаслідок спільного використання зубних щіток, лез для гоління тощо та інших індивідуальних засобів гігієни, що можуть містити сліди крові), (стосується більше вірусних гепатитів В і С);
  • статевим шляхом під час незахищених статевих контактів.

При цьому, зараження ВГВ приблизно в 100 разів вище, ніж ВІЛ-інфекція. У зв’язку з цим більш ніж у 70% ВІЛ-інфікованих виявляються серологічні маркери поточної або перенесеної HBV-інфекції.

У чоловіків, які практикують секс з чоловіками, частота поєднаної інфекції вірусний гепатит В/ВІЛ вище, ніж у споживачів ін’єкційних наркотиків або гетеросексуалів. Ризик розвитку хронічного гепатиту B вище у ВІЛ-інфікованих. Пов’язані з HBV-інфекцією захворювання печінки, у тому числі цироз і його ускладнення, у ВІЛ-інфікованих пацієнтів протікають важче. При ко-інфекції ВІЛ-інфекція та HBV, особливо при малому числі CD4+ лімфоцитів, підвищується ризик смерті від захворювань печінки.

У пацієнтів з ко-інфекцією вірусний гепатит С/ВІЛ-інфекція фіброз печінки також прогресує швидше. Вірус імунодефіциту людини сприяє підвищення концентрації HCV в крові (в 2-8 разів), що значно знижує частоту спонтанного одужання при гострому гепатиті С у хворих на ВІЛ-інфекцією. При ВІЛ-інфекції збільшується ризик передачі HCV від матері дитині (в середньому з 6 до 20%), а також статевим шляхом (з 0 до 3%), підвищується частота розвитку вираженого фіброзу печінки (у 2-5 разів), цирозу, печінкової недостатності, гепатоцелюлярної карциноми, а також пов’язаної з цими захворюваннями летальності. Ймовірність розвитку тяжкого ураження печінки особливо висока, якщо кількість CD4+ лімфоцитів становить <200 клітин/мкл.

Своєчасна діагностика вірусних гепатитів В і С та ВІЛ – є запорукою успіху у запобіганні поширенню даних захворювань, а, головне, збереження здоров’я та життя людей. Пройти тестування на вірусні гепатити В і С та ВІЛ можна у свого сімейного лікаря.

Слід зауважити, що захистити себе від гепатиту B можна за допомогою вакцинації, що формує імунітет у середньому на 20-30 років, а інколи – пожиттєво. І сьогодні, вакцинація проти гепатиту В входить до календаря профілактичних щеплень та проводиться планово. Вакцини проти гепатиту C не існує, тому профілактика інфекції гепатиту C залежить від безпечних медичних та інших маніпуляцій, що пов’язані з контактом із кров’ю. В той час, гепатит С є виліковним захворюванням. Нові противірусні препарати прямої дії, які вже широко використовуються, демонструють ефективність, що перевищила 90%-вий рубіж і сягає 94-98%. ВІЛ-інфекція – це також не вирок. Завдяки пожиттєвій антиретровірусній терапії ВІЛ-позитивні люди можуть не тільки продовжити своє життя, а й покращити його якість.

Поширенню вірусу гепатиту B і С та ВІЛ можна запобігти таким чином:

  • уникайте контактів з кров’ю та рідинами організму інших людей;
  • уникайте непотрібних ін’єкцій: вибирайте пероральні ліки замість ін’єкцій там, де це можливо;
  • уникайте випадкових статевих контактів, завжди використовуйте презерватив;
  • ніколи не діліться персональними бритвами чи зубними щітками, манікюрними ножицями та іншими засобами індивідуального користування;
  • використовуйте тільки стерилізовані інструменти для пірсингу і татуювання;
  • вагітним жінкам, у яких діагностовано гепатит B,С або ВІЛ слід порадитися зі своїм лікарем про те, як запобігти передаванню вірусу до дитини.
Вірусні гепатити В і С та ВІЛ-інфекція