Івана Купала – традиційне східнослов’янське свято, яке традиційно відзначають в ніч перед Івановим днем з 6 на 7 липня. Найколоритнішою атмосферою цього дня зберігається очищення за допомогою вогню і води – найдавнішої форми магічних дій.
Івана Купала – один з чотирьох головних свят сонячного календаря. Наші предки на Івана Купала відзначали день літнього сонцестояння. У свято проводилися різні обряди, які пов’язані з водою, вогнем та травами.
Незаміжні дівчата, які хотіли вийти заміж, до свята Купала збирали в полі трави та квіти, з яких плели вінки. У слов’ян вінок був символом колообігу сил природи, а також слугував оберегом від нечисті. На заході сонця дівчата збиралися компанією та спускали вінки на воду і загадували бажання. При цьому потрібно було дивитися, куди відпливає вінок. З цим існувало багато прикмет. Якщо вінок понесло далеко від берега, то бажання здійсниться. Також намагалися стежили за тим, в який бік поплив вінок. За прикметами, в яку сторону вінок течія понесла, звідти і варто чекати долі та нареченого. Якщо ж вінок плаває по центру річки, то рік пройде без значних змін. Якщо вінок прибило до берега, то буде біда. Також дівчата на воду спускали вінки із запаленою свічкою, ворожачи на любов та майбутнього нареченого.
Згідно з переказами, на Івана Купала сонце дарувало величезну силу, яка допомагала виконувати бажання. Традиційно на свято розпалюють великі багаття, навколо яких збирається молодь. Хлопці стрибають через вогонь, щоб визначити, хто буде найщасливішим. Чим вище стрибнув хлопець, тим більше шансів у нього знайти щастя в цьому році.
Закохані також стрибали через вогонь, міцно взявшись за руки. Якщо вони не роз’єднають рук над багаттям, то союз молодих буде довгим та міцним. Також в багатті можна спалювати старі речі і навіть меблі. Таким чином, люди вірили, що привернуть до свого дому багатство та успіх. Вважається, що сила вогню може вилікувати домашніх тварин від хвороб.
На Івана Купала слов’яни надавали велике значення водній стихії. Охочі купалися в річці і озерах як напередодні, так і в святкову ніч. Вважається, що таким чином очищається не тільки тіло, але й душа. Відомо, що ранкова роса володіла цілющими властивостями. Дівчата намагалися якнайшвидше прокинутися зранку, аби вмитися росою, яка дозволить довше зберегти красу і здоров’я.
Рослини на Івана Купала також наділялися містичними властивостями. Вранці дівчата збирали трави і квіти, які потім сушили і використовували для лікування хвороб, захисту будинку від бід та різних невдач.
Найважливішою рослиною на Купала залишається папороть, який кожному з нас відомий за безліччю історій та легенд. За переказами в ніч на Івана Купала папороть зацвітає лише на мить. Якщо людина знайде цвітіння, то повинна його зірвати. Це наділить власника знахідки щастям на все життя.

Оксана Бойченко
юрисконсульт комунального закладу Сумської обласної ради
«Обласний наркологічний диспансер»

Івана Купала в Україні. Історія свята та традиції