На початку нового року хотілося підбити підсумки основних психотерапевтичних запитів від пацієнтів. Проаналізувати, які види допомоги доступні в Україні та про необхідність взаємодії в психотерапевтичному середовищі.

Чому клієнти приходять до психологів та психотерапевтів? Як стверджує статистика, найтиповіший клієнт – той, який дуже хотів, але так і не прийшов. Їхні мотиви залишаться для нас таємницею. Мотив тих, хто все ж таки прийшов – простий: «Мені погано, і я хочу щоб стало краще».

Який найпоширеніший запит? Запити дуже різні, але все ж таки є деякі трапляються частіше.

Найбільш поширені – тривожні розлади ( ГТР, ОКР, ПТСР та інші).

Величезна кількість звернень з особистісними проблемами:

  • самотність, відчуття порожнечі;
  • різного роду кризи (втрати, травми);
  • вживання наркотиків, алкоголю, психотропних речовин ( інші залежності);
  • самодеструктивна поведінка з суїцидальними намірами;
  • трудності у встановленні та підтримці близьких відносин.

За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я за минулий рік в Україні депресивні переживання мають 80% населення.
Як ми бачимо у нас актуально все. Тобто потреба в психологічному консультуванні і психотерапії величезна. Що ж ми можемо запропонувати? Багато чого. На даний момент існує понад 600 напрямків в психотерапії. Комбіновані, психодинамічні, поведінкові, когнітивні, гуманістичні , проективні та інші.

Цитуючи професора Кехеля « 10% залежить від методу, на 20% від особистості терапевта, на 30% від клієнта і решта 40% – неконтрольовані фактори». Але автор вважає, що 50% залежить від терапевта і 50% від бажання працювати самого клієнта. Тобто є єдиний підвладний нам фактор – це наші руки, що працюють інструментами того чи іншого методу.

Загальні для усіх напрямків інструменти такі як: первинне інтерв’ю, необхідність дотримання сеттінгу, уникнення подвійних відносин, нейтральність до конструктів клієнта – загальновідомі. Слід пам’ятати, що вони значно полегшують процес і позитивно впливають на результат терапії.

Якщо говорити про метод системно сімейної психотерапії в якому працює автор то це: інтерв’ю по генограмі, сімейні скульптури, циркулярні та лінійні опитування, тест Герінга, модель Олсона, системна модель Оудсхоорна та інші.

Але ще одна необхідна річ для терапевта участь у супервізійних та інтервізійних групах.

Психотерапевтичну діяльність взагалі, важко уявити без колегіальності, хорошого контакту і дружньої атмосфери. Це той момент, коли приборкавши власні конкурентні переживання для досягнення спільної мети, окремо взятий фахівець тільки виграє.

В сучасному світі похід до психолога вже не є чимось незвичним, але наші потенційні клієнти тільки приблизно уявляють , що таке психотерапія та чим відрізняється один метод від іншого. Але вони точно можуть інтуїтивно оцінити особистість самого психотерапевта:

– емпатійність
– нейтральність
– об’єктивна оцінка фактажу
– цілеспрямованість на надання допомоги
– креативність в межах етичних принципів
– уміння створювати терапевтичний простір , в якому є безпека і надія

Як будь який інструмент, особистість психотерапевта вимагає налаштування і дотримання його в робочому стані. Тож успіх нашої діяльності залежить від того, скільки ми здатні вкласти власної енергії в цю діяльність. Якщо це вдається , тоді від роботи отримуєш втіху, драйв, задоволення, радість, приплив нових сил, що в свою чергу, є профілактикою вигорання на обраному шляху.

Сніжана КЛОЧКО – практичний психолог КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань»

З власного досвіду роботи психотерапевтом