Близько 80% загального обсягу робіт у медзакладі лежать на їхніх плечах. Вони не бояться а ні інфікування та травмування, а ні безсонних ночей. Вони милосердні до болі і страждання пацієнтів. Головне в їхній роботі – можливість і бажання щодня допомагати людям одужувати. В усьому світі більшість працівників охорони здоров’я − це теж медсестри.

Медичні сестри та акушерки відіграють найважливішу роль у наданні медичних послуг в галузі охороні здоров’я. Вони присвячують свої життя допомозі матерям та дітям, здійснюють життєво важливі щеплення, асистують лікарям у проведенні найскладніших операцій, надають екстрену медичну допомогу, виконують великий спектр маніпуляцій та процедур, дають медичні рекомендації, доглядають за літніми людьми. Дуже часто для місцевого населення вони є першим та єдиним джерелом медичної допомоги.

Проте роль медсестер у суспільстві та навіть у медичному середовищі залишається недооціненою.

У наближенні Всесвітнього Дня медичної сестри 12 травня варто нагадати, що Генеральна асамблея охорони здоров’я прийняла рішення оголосити 2020 рік Міжнародним роком працівників сестринських та акушерських служб. Україна підтримала ініціативу Всесвітньої організації охорони здоров’я. У зв’язку з цим Міністерство охорони здоров’я України затвердило План заходів та оголосило 2020 рік Роком медсестринства в Україні.

Міністерство охорони здоров’я обіцяє змінити цю ситуацію  та запровадити європейські стандарти медсестринства. А це потребує не тільки покращення умов праці та підвищення заробітної плати, а комплексного  підходу, що включає більш якісний та сучасний рівень освіти медичних сестер, розширення медичних практик, зміну системи управління.

Вже два роки як в Україні у сферу охорони здоров’я активно втілюються новації, передбачені медичною реформою. За цей час галузь зазнала значних змін, що насамперед стосуються роботи медичного персоналу первинної ланки і зокрема медичних сестер.

Як саме змінюється їхня професійна діяльність у зв’язку з реформою та які вимоги вона перед ними висуває?

Нагадаємо, що наприкінці 2017 року було підписано Закон України 2168 – VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», який набрав чинності з 1 січня 2018 року, а саме дав старт медичній реформі в Україні. Документ трансформує модель фінансування медицини державою та вдосконалює галузь в цілому, зокрема завдяки втіленню новітніх технологій. В 2018 році розпочався перший етап реформи – зміни торкнулися діяльності медичних закладів і фахівців, що надають первинну медичну допомогу (сімейні лікарі, терапевти та педіатри).

У світлі реформи насамперед має змінитися роль медсестри у лікувальному процесі, має зрости її значимість та авторитет. Адже левова частка медпрацівників в усьому світі – це саме представники медсестринської професії. І саме вони є головним провідником між пацієнтом та лікарем, саме вони проводять з хворими найбільше часу і краще розуміють потреби пацієнтів.

Сьогодні роль медсестри в Україні залишається другорядною. Реформа має змінити ситуацію шляхом надання цим фахівцям ширших повноважень та більшої відповідальності. Це також неможливо зробити без змін у системі освіти та підготовці кадрів для медичної галузі.

Медична реформа вдосконалює взаємодію у тандемі «лікар-медсестра». Адже саме медсестра є головним помічником лікаря і має взяти на себе процес первинного прийому пацієнта: збирати інформацію про хворого та його скарги, вимірювати пульс, тиск, температуру, проводити інші маніпуляції. Лікар буде долучатися до процесу лікування, вже маючу всю необхідну первинну інформацію. Це зекономить час лікаря і дасть змогу медичній практиці («лікар-медсестра») прийняти більшу кількість пацієнтів. А це в свою чергу безпосередньо буде впливати на оплату праці тандему.

Самі фахівці вважають потрібним перегляд й затвердження нових нормативів навантаження відповідно до міжнародних стандартів. Це необхідно для усунення кадрового дисбалансу між лікарями та сестрами. Крім того, українські медсестри потребують перегляду навантаження, адже на 1 медичну сестру в середньому припадає 25 пацієнтів! В той час, як, наприклад, в Канаді, одна медсестра доглядає за 5-7 пацієнтами. А замість виконання широкого спектру різноманітних обов’язків, у багатьох країнах є чітка система, коли 1 лікарю допомагають 5-6 медсестер. Також є потреба змінити ситуацію таким чином, щоб медсестра не просто виконувала лікарські призначення, а була залучена до лікувально-діагностичного процесу на більш високому рівні.

Згідно реформи Освітні програми для медичних сестер планують адаптувати під сучасні вимоги та рівень розвитку сучасної медичної науки. У підготовці кадрів зараз недостатньо уваги приділяється профілактичній медицині, психології сімейних відносин, комунікації з пацієнтами, а також ефективному володінню новітніми технологіями. Реформа ставить за мету змінити це і мотивувати молодь обирати медсестринську професію.


Медсестра, яка вільно володіє сучасними медичної практиками та має гарні комунікативні навички, може взяти на себе більше повноважень та відповідальності. Це вивільнить час лікаря для більш ефективної та якісної роботи з пацієнтом.


Особливої уваги потребують медсестри первинної ланки, здебільшого – у амбулаторіях та фельдшерсько-акушерських пунктах, бо найчастіше нововведення, методичні рекомендації та накази проходять повз них. Тотальна комп’ютеризація медичних закладів, що зараз триває завдяки впровадженню реформи, покликана частково вирішити цю проблему. Але в той же час, використання сучасних технологій, зокрема – медичних, зобов’язує фахівців постійно вдосконалювати професійні навички та здобувати нові знання.

Для розширення спектру знань та підвищення кваліфікаційного рівня, українська медична спільнота гостро наполягає на законодавчому закріпленні ряду змін. Таких, як соціальний захист, можливість професійного розвитку та перегляд оплати праці. Адже спектр обов’язків розширюється, кількість пацієнтів – збільшується, а ось система мотивації не відрізняється динамікою змін. До речі, в США річний дохід медсестер сягає 41,000$, нашої ж — не дотягує й до 4,000$.

Також українські медсестри потребують створення гідних умов праці. Наприклад, стаціонарні сестри нерідко чергують протягом доби, а ось у західних країнах час робочої зміни не повинен перевищувати 10 годин, щоб фактор втоми не зміг нашкодити пацієнту. Варто відзначити – нормативи оснащення робочих місць медичних сестер не переглядались більше 20 років. До сьогодні на 100% не вирішене питання безпеки медсестри на роботі – щодня фахівці працюють з потужними хімікатами, лікарськими засобами та дезінфекційними препаратами, не маючи відповідного протиепідемічного захисту та індивідуальних засобів захисту. До того ж, лікарні не оснащуються спеціальним одягом, персонал вимушений купувати його самостійно.

Останні роки в лікарнях застосовувалось обладнання ще радянських часів (здебільшого – несправне). Великій кількості медсестер доводилось самостійно підіймати та транспортувати пацієнтів (ні для кого не секрет, що більша частина сестринського персоналу – жінки, тому зрозуміло, наскільки важкою для багатьох була ця частина роботи).

В Україні тривають суттєві зміни і медичний персонал теж на шляху гідних умов праці та винагородження. Тепер керівництво лікарні самостійно визначає розмір посадових окладів персоналу. Наразі медичні заклади отримали можливість залучати фінанси та контролювати їх. В Україні вже є приклади успішних лікарень, які ефективно використовують надані повноваження та можливості додаткового заробітку. Саме завдяки медичні реформі, стало реальним впровадження сучасних інструментів керування медзакладом та надання послуг. З часом, таких установ має ставати все більше.

Це означає, що в недалекому майбутньому українські медичні сестри відчують кращі умови на собі, а медсестринська професія стане більш престижною та шанованою!

Не забудьте подякувати медичним сестрам!

 

2020 рік – Рік медсестринства в Україні а 12 травня Всесвітній День медичної сестри!